Купить закладки Пошехонье КОКАИН FishScale

Чуваки, сегодня расскажу вам свою историю, как я попал в дуркушку с закладками и катался по жизни на крыше поезда. Идея возникла в моей изрядно приподнятой голове, когда я решил войсить своему другу о том, что закинулся кокаином и готов завести бананы.

В общем, началось всё с того, что я наткнулся на одного пацана, который раздавал бэксы за маленький доллар. Не мог пройти мимо, ведь запасы наркоты в моем храме уже иссякли. Так что я сунул руку в карман и достал последние деньги на колбу. Проверил вес закладки, всё было ок, и я пошёл счастливо болтануться с друзьями.

Пришел к ним, достал эту закладку и начал делать ширяло. Больно, но я уже стал немного втертым и мне было всё равно. Какая-то мурашка пробежала по всему телу, и я почувствовал, что жоско вкатываю. Мир вокруг меня начал искажаться, все цвета слились в одно, словно ice-o-lator.

Пока я ширялся, решил войсить своим друзьям и рассказать, что сейчас я на самом деле кручусь на крыше поезда. Они поняли, что я уже в Джиме и решили следовать моим указаниям. Вскоре мы были на вокзале и я, совсем уже нечётко мыслящий, предложил им сделать тоже самое. Пришлось дать им подробные инструкции, как добраться до потесовки на крыше.

Там, на крыше, было подругому! Ветер свистел в ушах, а поезд мчался, оставляя позади весь этот мирский шум. Мы дышали свободой, несмотря на опасность, которая подстерегала нас на каждом шагу. Но нас это не волновало, ведь мы были на вершине экстаза, словно наркоманы в районе.

Так мы ехали, забывая обо всём, пока поезд не замедлил свою скорость, а потом остановился совсем. Бросились мы с крыши, словно гопники на охоту за удачей. Ладно, удачу мы так и не нашли, но это было неважно. Мы были близки к своей цели, осуществили свою маленькую мечту.

В конечном итоге нас разогнали сотрудники железнодорожной полиции, а наши душевные шрамы остались навсегда. Мы попали в больницу, где нам залепили психиатрические ярлыки и начали лечить от вируса наркомании. Так и закончилась наша история, где поезд оказался не только местом свободы, но и погибелью для наших молодых и неукротимых душ.

Итак, это было мое приключение с закладками и поездом. Моё безумие и безрассудство привели меня к этой точке. Живите долго и счастливо, и не дайте себе затянуться в темную реальность наркотиков.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!